Трійця

Трійця в християнстві

Свято Трійці бере свій початок від старозавітного свята П'ятидесятниці, і навіть ще раніше - від язичницьких свят. У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня. Всі ці великі свята створені на честь земного життя Ісуса Христа і його матері - Богородиці. Свято Святої Трійці вираховується за датою свята Пасхи, від якої відраховується 49 днів (це кількість кратно числу днів у тижні – семи), тому Трійця випадає завжди на Неділю.

Це свято у селян було пов'язане з купою прикмет і обрядів. Головною прикметою вважалося, що до Трійці всі повинні були відсіятися і припинити посадку на городах.

На Зелену неділю не можна було ходити поодинці в ліс або на річку, щоб не попастися в полон русалкам. Русалчин тиждень, Зелений тиждень, відзначався з понеділка по четвер - в цей день починалися проводи русалок, що плавно переходять у поминальну батьківську суботу, а в суботу всі йшли на кладовища і поминали навіть самогубців. До цих пір в деяких селах України слово «клечення» вживається в значенні «клекіт», що означає бурхливе видавання звуків, схожих на клич журавлів чи гусей, що летять. Язичницький обряд клечення (від клікати, кликати, зазивати) проводився на Зеленому тижні в період, коли починає цвісти і зав'язувати колосся жито. Вважалося, що на клечення через шелестіння трав в будинку і колосків у полі, відбуваються збори всіх померлих родичів на «цьому світі», щоб допомогти налитися зерну, щоб живі не голодували.