Подовження та подвоєння приголосних

Подовження (між голосними)	Подвоєння (на межі морфем)
У питомо українських словах
В іменниках середнього роду: зілля, узлісся, Запоріжжя. УВАГА! Наприкінці таких іменників пишемо літеру Я.	Префікса і кореня: піддашшя, віддати, Наддніпрянщина.
В іменниках жіночого роду, що стоять в орудному відмінку: подорожжю, ніччю, сіллю. УВАГА! Наприкінці таких іменників пишемо літеру Ю.	Кореня і суфікса: туманний, осінній, годинник;
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо сумніваєтеся щодо правопису таких слів, поставте їх у називному відмінку однини. Коли наприкінці слова один приголосний, дописуйте відповідну літеру в орудному відмінку: Н.в. Керч, О.в. Керчю; Н.в. ніч, О.в. ніччю	Основ: юннат (юний натураліст), військкомат (військовий комісаріат), міськком (міський комітет).
Подовження не буває у словах шалений, скажений, навіжений, студений, даний, жаданий, довгожданий, священик; у прикметниках, що означають матеріал: олов’яний, дерев’яний, піщаний, кам’яний (але камінний); у дієприкметниках і похідних прикметниках на зразок:вАрений – варЕний, пЕчений – печЕний, свЯчений – свячЕний, сУшений – сушЕний.	У прикметниках із наголошеними суфіксами -енн- , -анн- , -янн-:височЕнний, невблагАнний, свящЕнний (але священик).
Орієнтуйтеся на наголос: якщо наголос падає на суфікс – пишемо дві Н, не падає – одну: нескІнчений і нескінчЕнний, нескАзаний і несказАнний тощо.	У словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати й похідних від них.
Запам’ятайте правопис слів: Алла, Аполлон, Белла, Віссаріон, Ганна (Анна), Геннадій, Елла, Жанна, Ізабелла, Нонна, Римма, Стелла, Сусанна; ллє (ллю, ллє, наллєш і под.), лляний, ссавці, бовваніє, бовван, суддя, баддя (але бадей, Р.в. множ.), рілля, стаття (але статей, Р.в. множ.), зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.